Володимир Виноградов

Володимир Миколайович Виноградов народився 14 грудня 1946 року в місті Дружківці. Ось як згадує своє життя сам поет: «Народився в кінці 1946 року. Країна ще «зализує» рани війни. Горезвісні картки. Допомагає американська тушонка. Березень 1953. Смерть Сталіна. Тужливі, траурні заводські гудки. Картки вже скасували. Смажимо кінську ковбасу. Мама готує мені в школу «тормозок», поливає хліб пісним маслом і посипає зверху цукром. «Жити стало краще, жити стало веселіше!» Потім хрущовська «відлига». Вперше зазвучали голоси поетів-«шістдесятників». Країна посилено творить в планах п’ятирічок. Останні шкільні роки – найпрекрасніша пора життя. Природно, перша незручна, наївна любов. Піжонство: брюки «дудочки», нейлонові сорочки, широкоплечі піджаки, зачіски «кок» під Преслі. У моді дефіцитні, вузьконосі, чеські туфлі фірми «Цебо», гедеерівські костюми з кримплену, китайські плащі та білі кепки з ворсом у чорну цяточку, «під горностая». У ходу записи того ж Преслі на рентгенівських знімках. Поки що неголосна поява Висоцького. Призив до армії. Служба у N-ській частині в Забайкаллі, в Даурії, в п’яти кілометрах від Монголії і в семи від Китаю».

У 1968 р. Володимир Виноградов повернувся з армії додому, до Краматорська, де працював на будівництвах і заводах міста. Перші літературні спроби він почав ще в шкільному віці. А потім було знайомство з міським літературним об’єднанням, перші публікації в «Краматорській правді».

Працював В. Н. Виноградов у електросталеплавильному цеху заводу «Енергомашспецсталь» (ЕМСС) і одночасно навчався в УЗІТі (Українському заочному індустріальному технікумі).

Тематика творчості Володимира Виноградова невіддільна від життя країни, в якій він жив: романтика трудових буднів, ударні будови, що пізніше назвуть «застоєм», Афганістан і Чорнобиль, розвал СРСР, падіння виробництва, безгрошів’я, бартер, відділення України, незалежність… все це відбилося у віршах Володимира Виноградова.

У важкі для країни 90-ті роки, як і багато інших українців, Володимир Виноградов потрапив у розряд «заробітчан». Працював у Москві і Підмосков’ї, в Новому Уренгої. Так, завдяки багаторічній трудовій біографії, визначилася динаміка і спрямованість багатьох віршів поета.

14 серпня 2015 року під час відпочинку на турбазі в с. Щурово,  Володимир Виноградов потонув у річці Сіверський Дінець.

Володимир Миколайович – автор двох поетичних збірок: «До світла» (1998) і «Суєта» (2005). Друкувався також у колективних збірниках «Пошук» (1987), «Многоцветье имен» (2011), “Світ слова” (2011) та “Мой город – мое вдохновение” (2013). Крім того, В.Виноградов неодноразово друкувався в міській, обласній і республіканській періодиці, в журналі «Донбас».