Зінаїда Дударчик

Зінаїда Кузьмівна Дударчик народилася 16 жовтня 1941 р. у м. Нова Водолага на Харківщині. З шести років проживає в м. Краматорську. Дитинство її опалене війною. Пережила лихоліття війни і страждання в повоєнні часи. Зросла у багатодітній, працелюбній і співучій родині.

Країна її дитинства, юності та вже й осіннього віку – Україна. Природа щедро обдарувала Зінаїду Дударчик співучим голосом і поетичним хистом, умінням любити і бачити в людині й усьому, що її оточує – добро й неповторну красу.

Закінчила філологічний факультет Харківського державного університету. Досвідчений педагог, Відмінник народної освіти України. Останні роки своєї трудової діяльності Зінаїда Кузьмівна провела у Центрі позашкільної роботи, де вела для дітей гурток поетичної творчості. До виходу на заслужений відпочинок віддала роботі з дітьми 42 роки.

З. К. Дударчик – авторка п’яти поетичних збірок: “З Кобзаревої криниці”(2001), “Сон колисоньку гойда” (2006), “Квітка любові” (2007), “Роса Твоєї благодаті” (2012), “Сонячне коло” (2021). Вона – лауреатка регіонального літературного конкурсу „Книга Донбасу- 2001 р. у номінації “Дитяча книга” (за книгу “З Кобзаревої криниці”).

Поетеса — членкиня краматорського міського літературного об’єднання ім. М. Рибалка та учасниця Спілки самодіяльних композиторів Донеччини. Багато її віршів покладені на музику.  Її твори були надруковані у 8-ми міських колективних поетичних збірках, в обласній пресі. 3. К. Дударчик — дипломант міського музично-поетичного фестивалю «Я люблю тебе, мій Краматорськ», учасниця багатьох літературних заходів, духовний натхненник колег і друзів.

Палітра творчості Зінаїди Кузьмівни – веселкова, різнобарвна. Від її поезій віє щирістю, життєвою правдою, проникненням у суть людського щастя, яке неможливе без пошани дітей до батьків, бабусі, дідуся, без злагоди в сім’ї, без єднання людини з природою. Збірочка “З Кобзаревої криниці” – це жива розмова з Шевченком. Роздум про минуле й сучасне України, долю рідної мови, української пісні.

Збірка поезій “Сон колисоньку гойда” охоплює понад 60 різнобарвних творів, серед яких: дитячі молитви, колискові пісні, забавлянки, вірші та загадки. Віночок чарівних поезій допоможе донести до малят і старших діточок щирість ма­теринської душі, що цілком природно виливається в пісню. Саме пісня стала своєрідною категорією поетичного мислення автора, органічно ввійшла, збагатила і поглибила дитячу збірку колоритним змістом. Поезія легко кладеться на музику. Книга поетеси “Сон колисоньку гойда” насичена беззавітною любов’ю до України, рідної мови, дитини, до святинь свого роду й народу.

Збірка поезій “Квітка любові” – книга високої духовності та глибокого патріотизму. Це справжній дарунок тим, хто закоханий у рідну землю, кого полонять цілющі звуки рідної мови, чия душа торкається історії нашого народу, у кого в серці світиться вогник отчого дому та великої Батьківщини.

Збірка духовних поезії «Роса Твоєї благодаті» це роздуми людини, яка дивиться на світ очима християнки, вірші, звернені до людської душі.

Зміст нової поетичної книжки 3. К. Дударчик «Сонячне коло» надиктований досвідом серця, прожитим і пережитим. Поетичний світ Зінаїди Кузьмівни — це світ казкової природи краю, її звичаїв. Поезія, що наближає нас до прадавніх витоків, насичена народними образами-символами. Через прості слова авторка достукується до нашого серця, грає на струнах спогадів, адже пише про рідне, вічно дороге й сокровенне. Ритмічність, барвистість мови сприяють наближенню поезії до пісні, вона легко запам’ятовується та бринить на вустах. Це наскрізна особливість усієї творчості 3. К. Дударчик. Авторка вміє достукатися до сердець своїх читачів, учить любити Батьківщину й природу рідного краю. Образ сонця, який покладено в основу всієї збірки, наближає нас до прадавніх джерел — віри предків у життєдайну силу сонячної енергії.

Дударчик, З. К.  З Кобзаревої криниці / Зінаїда Дударчик; Худож. Р. Міщенко. – Краматорськ, 2002. – 100 с.  

СВЯТИЙ БОЖЕ
 
Святий Боже, Святий Кріпкий,
Зішли ласку малим діткам,
Щоб росли без смутку-болю –
Постели всім щастя-долю,
Щоб були, як цвіт калини –
Розцвіли для України.
 
 
МРІЇ ЗБУВАЮТЬСЯ!
 
Знає сім’я, велика родина —
Краща у світі їхня дитина.
Виростуть гарні, дужі синочки,
Серце зігріють лагідні дочки.
 
Приспів:
 
Мрії збуваються, квітнуть бажання,
Сповняться кращі в житті сподівання.
Стануть щасливими мати й дитина,
Цвітом рясніє моя Україна.
 
Казку онукам в’яже бабуся,
Смішно кує потішку дідусьо,
Мамину пісню слуха малятко –
Ніченьку спить, росте немовлятко.
 
Думи, турботи-щастя дитяті,
Квіточка-пісня лунає у хаті.
Батьківська мудрість і мами тепло…
Хай запанує Любов і Добро!

Дударчик, З. Сон колисоньку гойда: Збірка поезій для дітей дошк. та мол. шк. віку (Дитячі молитви, колискові пісні, забавлянки, вірші та загадки) / Зінаїда Дударчик; худож. Р. Міщенко. – Краматорськ, 2006. – 64 с.

ШАНУЙМО ТАРАСА
 
Хай роки злітають невпинно,
Зірками іскряться в імлі,
Ми свято шануєм Тараса,
Його не забудемо, ні!
 
Пробігло багато без нього,                  
та вірші лунають, мов дзвін,
Згадаєм його світлий образ,
Вкраїна – Шевченківський дім.
 
Шевченко – то сонце над нами,             
То пісня Вітчизни гучна,           
Минуле, сучасність, надія,                 
Край отчий, моя сторона.
 
Тараса ім’я в кожній хаті,               
Лунає в серцях заповіт,                    
Він визнаний людством і часом,
Донбас надсилає привіт.
 
Шевченко, «Кобзар», Україна,..             
Це мова весняна, дзвінка,
Звертаймось до слова живого, 
Жить – жити йому у віках!
                                               
*    *    *
 
Хай буде здоров’я! Усмішка не сходить.
Хай поле життєве колосом родить.
У хаті добробут, всього доволі,
Хай щастям простелиться ваша доля!
Весни вам, любові, будьмо крилаті.
Хай сонечко щедро світить у хаті.
Весь світ цвіте-розцвіта, молодіє,.
Добро проросте, зрадіють надії.
  

Дударчик, З. К. Квітка любові: Збірка поезій для уч. сер. і ст. кл. та родинного кола /  Зінаїда Дударчик. – Краматорськ, 2007. – 120 с.   

    З ЛЮБОВІ
 
Я люблю троянди величаві,
Бризки сонця, гомінкі ліси
І хмаринки чисті, кучеряві,
Цвіт волошки в райдугах роси.
Я люблю річки, (щоб не згубились!)
Щедре літо і весняні дні.
І мені з дитинства полюбились
Батечка й матусеньки пісні.
Я люблю жнива, рясні покоси,
Вмію шанувати труд і піт.
Змалечку люблю побігать боса,
Рано-вранці готувать обід.
Я люблю дітей, привітне слово,
Великодній і Різдвяний дзвін,
Спів духовний – хай зліта в любові! –
І встає Вітчизна із колін.
Я люблю гаї, квітучі луки,
Рідну мову, яблуневий цвіт.
Хай зростають у добрі онуки,
Люблять землю, Україну, світ!
 
ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ
 
Нині свято волі й слави –
Йдемо гордо з усіма.
День народження держави –
Ві світі кращої нема.
Ллється пісня веселкова,                   
Грає барвами весни,
Оживає рідна мова –
Раді доньки і сини.
Прапор лине в небокраї,             
І прийдешне нам гряде.           
Лихо нас не подолає –                 
Україна вгору йде.
Життєдайна, працьовита,               
Собі зміну, юнь плекай,                    
Стяг твій небом оповитий,
Краю любий, розквітай!
Україно, рідна мати,             
День народження стрічай,
Про державу пора дбати – 
Любий друже, пам’ятай.
                                                

Дударчик, З. К.  Роси Твоєї Благодать / З. Дударчик. – Краматорськ, 2012.   

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ПІСНІ НА ВІРШІ ЗІНАЇДИ ДУДАРЧИК                                       
(пісні звучать у виконанні Олени Підопригори, доньки поетеси)
 

КОЛИСКОВА

КРАМАТОРСЬКИЙ ВАЛЬС

Я УКРАЇНКА

Дударчик, З. К. Сонячне коло: збірка поезій для дітей дошк. й мол. шк. віку та родинного кола / З. К. Дударчик. – К. : Освіта України, 2021. – 80 с.: портр., іл.

НА МАЙДАНІ ПРАПОРИ
 
На майдані прапори
Барвами заграли.
Вгамувалися вітри,
Хмари засіяли.
Проснулась недоленька —
Щебетати стала.
Стрепенулась воленька,
Гучно заспівала:
«Разом нас багато».
Зроду не здолати!
Зажурилась доленька:
— Як вас об’єднати?
 
ЛУНАЙ, ФРАНОКОВА МОВО!
 
Франко – світило правди,
Наш геній, Каменяр,
Ламав скалу неправди,
Політик і пісняр.
 
Стояв в передніх лавах,                  
Боров нікчемний світ,
Франко – народна слава,
Поезій буйний цвіт.
 
Розумні, жваві очі.             
Як слухає, мовчить.           
Долапв безсилі ночі –                 
День піснею звучить.
 
Іскриться кожне слово,                  
Світ оживає вмить.
Лунай, Франкова мово, –
Нехай орган гримить!
 
 
 
   СОНЯЧНЕ КОЛО
 
Сонячне коло – моя Україна –
Люба, співуча, щедра, гостинна.
Тут моя ненька і праця завзята,
Лагідне слово та усмішка тата.
 
Сонячне коло – весела весна
Зіронька в небі пречиста, ясна.
Літо пшениченьку, жить голубить.
Тато нас з мамою пестить і любить.
 
Сонячне коло вже осянь пряде,
Збира урожаї, пісню веде.
Гори чарують, моря і поля,
Кличе до праці рідна земля.
 
Сонячне коло – засніжений край.
Гарну колядку, Різдво, заспівай!.
В теплій хатині улюблені квіти,
Будьте щасливі, шануйтеся, діти!
 
ВСТАЄ СВІТАНОК БАРВІНКОВИЙ
 
Встає світанок барвінковий,
Пускає лист тюльпанів ряд.
Розкрились пагінці бузкові,
Синіє пролісків наряд.
Цвіте фіалка ніжно-синя,                   
Гаї гукають голосні.
Ясна, весела, гарна днина
Немов наснилася мені.
Проснувсь робочий рід бджолиний –             
Радіє небу і землі,           
До сонця пнеться насінина,               
Жук порядкує на ріллі.
І дух землі нас огортає,               
Дає натхнення й забуття,                    
Зі святом сонечко вітає,
Дзвенить мелодія життя.
 
ЛІНЬКАМ ВОЛІ НЕ ДАВАЙ                                       
Прокидайся, сам вставай.
Лінькам волі не давай.
Квіти, трави роса вмила,
Подружись з водою, милом.
Не забудь сніданок з’їсти,
На стілець охайно сісти.
Спонукань не жди ніколи –
Сам збирайся, йди до школи.
Не забудь – шануй батьків,
Вчителів і малюків.
Люби школу, рідний край
Бережи і захищай.